Особливості метапредметного підходу


За матеріалами різних сайтів
Основні ідеї метапредметного підходу:
*    знання, будучи одиницею метазнань, в структурі пізнання відіграють роль мисленнєвих знаків для орієнтації в навколишньому світі;
*    метазнання, що виступають як цілісна картина світу з наукової точки зору, лежать в основі розвитку, інтегруючи образне і теоретичне;
*    метапредметність дозволяє формувати цілісне образне бачення світу, уникаючи дроблення знань і «дидактичних дресирувань»;
*    моніторинг покликаний відстежувати індивідуальний рівень розвитку теоретичного мислення.
Особливості метапредметного підходу:
а)Це обов'язково робота з діяльністю учня, передача учням не просто знань, а саме діяльнісних способів роботи зі знаннями і, відповідно, діяльнісних одиниць змісту.
Наприклад, поняття може розглядатися в якості діяльнісної одиниці змісту. Про це чудово писав видатний російський психолог В. В. Давидов. За кожним поняттям можна відновити спосіб його породження. Якщо вчитель розкриває для учня такий спосіб і передає його останньому як засіб його власної дії, то можна стверджувати, що вчитель працює з поняттям як з діяльнісною одиницею змісту освіти. У якості таких - діяльнісних - одиниць змісту можуть бути розглянуті не тільки поняття, але також моделі, ідеалізації, схеми, системи знань, завдання, проблеми тощо. Всі вони мають універсальний - метапредметний - характер.
Припустимо, учень освоїв спосіб вирішення задачі на основі співвідношення трьох параметрів на матеріалі математики. Щоб перевірити, наскільки глибоко учень освоїв даний спосіб, йому пропонується вирішити той же тип завдання на співвідношення трьох параметрів вже на матеріалі хімії або фізики. Якщо учень розпізнає, що це - той же тип завдання, і швидко знаходить спосіб, яким треба її вирішувати, то можна сказати, що даний спосіб учнем дійсно освоєно як універсально-метапредметний засіб.
б)Метапредметний підхід - це дуже добре знання свого предмета, що власне і дозволяє діяльнісно перетворювати навчальний матеріал і заново його інтерпретувати з точки зору діяльнісних одиниць змісту. Метапредметний підхід хоча і допомагає уникнути небезпек вузькопредметної спеціалізації, при цьому не припускає відмову від предметної форми, але, навпаки, передбачає розвиток її - на рефлексивних підставах.
в)Це орієнтація на розвиток у школярів базових здібностей. Таких, як мислення, уява, розрізнювальна здатність, здатність цілепокладання або самовизначення, ідеалізаційна здатність, мовна і т.д. Орієнтація на розвиток здібностей як основний показник якості освітньої роботи також визначає специфіку метапредметної інтеграції.
г)Це новаторство в плані використання різного типу методичних прийомів.
Приклади таких новаторських форм, методів та прийомів:
*    Тиждень метапредметного усвідомлення
*    Заняття з рефлексивними зупинками
*    Заняття на вибудовування особистої навчальної стратегії дітей
*    Дискусії з метапредметними коментарями
*    Колективна гра в розумовий експеримент
*    Антропологічні експедиції.
*    Турніри здібностей .
*    Організаційно - діяльні ігри .
*    Проекти.
Классификація груп методів залежно вді рівня викладання:
*  Методи теоретичного рівня - теоретичний аналіз і синтез, абстрагування і конкретизація, аналогія, моделювання ( Загвязинский В.І.);
*  Методи формалізованого рівня - більша ступінь абстракції у логічних операцій, утворення нових понять на основі старих ( Данилов М.А.);
*  Методи діалектичного та науково-популярного рівня ( Подкоритов Г.А.);
*  Методи загальнонаукового рівня - теоретичний аналіз і синтез, вивчення та узагальнення педагогічного досвіду, спостереження, експеримент, моделювання (Киверялг А.А.);
*  Методи метапредметного рівня - відбір, класифікація, аналіз, узагальнення, пояснення причин явищ або випливаючих з них наслідків, пояснення об'єктивних, невипадкових залежностей ( Журавльов В.І.).
Метапредметні методи - особливий вид когнітивних методів навчання, які являють собою метаспособи, відповідні метазмісту евристичної освіти (А.В. Хуторський):
*    Метод смислового бачення
*    Метод вживання
*    Метод образного бачення
*    Метод графічних асоціацій
*    Метод фонетичних асоціацій
*    Метод символічного бачення
*    Метод гіпотез (робочих, реальних)
*    Метод спостережень
*    Метод порівнянь
*    Метод евристичних бесід
*    Метод помилок

*    Метод регресії.

Комментариев нет:

Отправить комментарий