Запорожці були озброєні вогнепальною та холодною ручною зброєю. Козак піхотинець, зокрема, мав мушкет, шаблю і ратище. Кінний козак – мушкет, шаблю, ратище ще й чотири пістолі, два з яких носив за поясом, а два в кобурі, біля передньої луки сідла. Порох і кулі піший козак носив у чересі навколо пояса, кінний у ладунці через плече.
Рушницями, пістолетами й шаблями запорожці особливо любили шикувати і звертали на них особливу увагу, оздоблюючи дорогою оправою та прикрасами й завжди намагалися утримувати їх у великій чистоті (через що й побутував вислів «ясна зброя»). Тільки перед походами запорожці змочували рушниці й пістолети розсолом, щоб вони «приіржавіли й не грало враже око на ясній зброї».
Широко використовували запорожці списи й ратища: «Козакові без ратища, як дівчині без намиста».
Шаблі використовували не дуже довгі і не надто криві, зате дуже гострі. Шабля була настільки необхідною запорізьким козакам, що її називали «сестрицею, ненькою рідненькою, панночкою молоденькою». Шаблі віддавали перевагу перед усякою іншою зброєю.
До козацького озброєння ще слід додати ятагани, кинджали й ножі, а також лук і стріли.
(За Д.Яворницьким «Історія Запорозьких козаків»)
Комментариев нет:
Отправить комментарий